Адміністративно-територіальний розподіл

Закарпаття поділяється на 13 адміністративно­територіальних одиниць, з яких: 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово) і 13 районів. Край має 7 міст, 20 селищ міського типу, а також 579 сіл.

Кордони

Закарпатська область розташована в західній частині України. Площа території становить 12.8 тис. кв. км. Регіон має кордони із Львівською та Івано-Франківською областями. На півночі, заході і на півдні проходить державний кордон із Польщею, Словакією, Угорщиною, Румунією. Адміністративний центр - м. Ужгород

Історія

Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які відобразилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю. Посідаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття в різні часи називалося по-різному: Венгерська Русь, Карпатська Русь, Руська Крайна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпатська Україна, а з 1946 року - Закарпатська область у складі УРСР. З давніх давен регіон був своєрідним мостом між Сходом та Заходом. Минуле Закарпаття невід'ємно пов'язане із східними слов'янами. Археологічні джерела підтверджують: ще здавна населення цих земель мало високу матеріальну та духовну культуру, генетично схожу з культурою племен Придніпров'я, Придністров'я, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н.е. відбувався інтенсивний процес формування східного слов'янства.

Культура і традиції

Самобутність культури Закарпаття - у збережених звичаях і традиціях русинів-українців, які етнічно поділяються на гуцулів, лемків, бойків. Кожна етнічна група має свою мелодію коломийки, свою техніку вишивання, свої обряди. З ними пов'язані звичаї і традиції угорців, німців, словаків, румун, інших народів. Історичні літописи розвитку краю можні знайти в документах, написаних латиною, угорською, німецькою, чеською, словацькою, старослов'янською та іншими мовами. Закарпаття - батьківщина всесвітньо відомих художників Ігоря Грабара, Адальберта Ерделі, Йосифа Бокшая, Федора Манайла, Андрія Коцки. Родом звідти композиторт Дезидерий Задор, Степан Мартон, Євгеній Станкович, співачка Гізела Ципола.

Природа і екологія

Ландшафт Закарпатської області - гори та передгір'я, вкриті листяними і хвойними лісами, високогірні альпійські полонини. Водні ресурси: річки - Тиса, Боржава, Теребля; декілька невеликих озер. Грунт - буроземи щебеневі та дерново-буроземні грунти в комплексі з їх різновидами. Клімат: помірно-континентальний, кількість опадів - 700-1000 мм. Корисні копалини: залежі поліметалів, аллунітів, перлітів, цеолітів, липарітів, значними вважаються запаси кам'яної солі Солотвинського родовища; ведеться видобуток каолінів, виявлено 13 родовищ карбонатної сировини (мармуровый вапняк, доломіт, мармур); виявлено та досліджено понад 360 різних за хімічним складом та лікувальними властивостями джерел мінеральних вод.

Воловець

Районний центр у Закарпатській області – селище міського типу, що знаходиться у високогір’ї Українських Карпат, на південь від водороздільного хребта та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика, у підніжжі вершин Темнатик та Плай, на висоті біля 500 м над рівнем моря. На сьогоднійшій день Воловець є цілорічним курортом: взимку сюди приїжджають любителі гірських лиж, а навесні, влітку та восени – прихильники зеленого туризму.

Для лижників у Воловці є один бугельний підйомник  з довжиною траси близько 300 м. Проте ним, зазвичай, користуються новачки, а більшість гірськолижників їздять кататися у сусіднє село Подобовець, що на відстані приблизно 11 км від Воловця. Тут працюють два бугельних підйомники, довжиною до 500 м. Крім них є ще буксировочний ВЛ-1000, довжиною 1300 м. Перепад висот 230 м. В основному траси тут довгі та круті, але є і пологі схили, придатні для початківців.

Влітку можна здійснити походи в гори, збирати гриби, ягоди, цілющі трави, купатися в гірській річці та відпочивати від міської суєти. Чисте гірське повітря та чудові краєвиди зроблять відпочинок не тільки корисним, але й приємним.

Наразі у Воловці інтенсивно розвивається туристична інфраструктура: збільшується кількість пропозицій житла, покращуються умови проживання, з’являються нові заклади харчування та пункти прокату необхідного спорядження.

«Драгобрат»

Найвисокогірніша лижна база України, розташована на висоті 1400 м над рівнем моря, на стику хвойних лісів і альпійської зони, біля підніжжя гори Стіг (1707 м над рівнем моря) і гірського масиву Близнюка (1883 м над рівнем моря). Підковоподібне розташування гір Свидівецького Хребта створює унікальний природний феномен садиби «Драгобрат» – наявність стабільного сніжного покриву з листопада по травень місяць. Впродовж останніх 30 років відсутність снігу, навіть теплими малосніжними зимими, на курорті Драгобрат не спостерігалася.

Відпочинок на Драгобраті – це сучасний готель і два котеджі просто на схилі, поряд з якими знаходяться два ресторани, фінська сауна, відкрите кафе «Курятня» й інші установи, які допоможуть Вам відпочити на європейському рівні. У ресторані Вам на вибір запропонують різноманітні національні і європейські блюда. А увечері, за келихом гарячого вина відвідувачі можуть отримати важ спектр задоволення: від співу на караоке до більярда. Також слід зазначити, що до ваших послуг, можливо, «найвища» дискотека в Україні. Але все це тільки доповнення до головного.

Сніг наДрагобраті є навіть тоді, коли на інших гірськолижних курортах про нього вже давно забули. Все це разом з більш ніж десятьма кілометрами міжнародно визнаних гірськолижних трас і робить його унікальним місцем для любителів активного відпочинку. На Драгобраті цікаво буде лижникові з будь-яким рівнем кваліфікації, є траси всіх рівнів складності – починаючи від учбових і закінчуючи екстремальними трасами для професіоналів. Драгобрат – рай для сноубордиста – цілина і багато снігу, а кількість трас обмежується тільки Вашими бажаннями. Ну і звичайно, як і повинно бути на європейському курорті, прокат різноманітного гірськолижного спорядження і сноубордів, освітлені траси, досвідчені і комунікабельні інструктори, які допоможуть Вам отримати за час відпочинку максимум задоволення.

Міжгір’я

Таку романтичну назву популярний туристичний центр Міжгір’я отримав уже за радянських часів, у 1963 році. А з ХV століття село називалося Волове. Розташоване в долині річки Ріка на висоті 450 м н.р.м. Полонини Боржава, Красна, г. Кук на південному заході оточують Міжгір’я, створюючи неперевершені за своєю красою краєвиди. Туристичні маршрути, що пропонуються всім гостям курорту, відкривають водоспад Шипіт, Синевирьске озеро – «Перлину Карпат», Боржаву. На Синевирському озері знаходиться єдиний в Європі музей лісу й сплаву. З 48 мінеральних джерел навколо Міжгір’я б’є цілюща вода, що має прекрасні профілактичні та лікувальні властивості.

Воловецький та Міжгірський перевали відкривають зору незабутні гірські пейзажі, адже середні гори з пологими схилами оточують місто, неначе вірна сторожа. Найвища вершина регіону – Стримба (1719 м). Гори Кам’янка (1587 м) і Кук (1365 м) завжди готові прийняти туристів. Кліматичні та географічні особливості району приваблюють гірськолижників з усіх куточків України та світу. Витяги біля с. Поляна, Синевиру, Подобовця, Студеного та пункти прокату гірськолижного та сноубордичного спорядження, яких там багато, забезпечують максимум зручності для відпочиваючих.

Пилипець

Село Пилипець розташоване на північному заході Міжгірського району Закарпатської області, практично на кордоні з Воловецьким районом. Село засноване у 1463 році, на сьогоднішній день його населяє понад 2 тис. чоловік і воно входить в трійку найбільших сіл Міжгірщини.

Тут Карпати зачаровують своїми мальовничими схилами. Цікаво можна провести як літній так і зимовий відпочинок.
Село розташоване на висоті 700-750 м. над рівнем моря. Через село течуть річка Плошанка, потоки Пилипчик та Студений. Поряд з Пилипцем в котловині на річці Плошанка знаходиться пам’ятка природи, один з найбільших і наймальовничіших в українських Карпатах водопад Шипіт.

Оточене чудовими краєвидами, село Пилипець є відомим місцем зимового та літнього відпочинку, місцем туристичних маршрутів до водопаду Шипіт, сходжень на хребет Боржави, вершини Великий Верх (1599 м.), Стой (1679 м.), Гимба (1497 м.), Жид Магура (1517 м.).

На віддалі 7 км від Пилипця в с.Келичин поряд з автомобільною дорогою Воловець-Міжгір’я знаходиться унікальне джерело природньо газованої мінеральної води, що рідко зустрічається в природі. Ця вода може застосовуватися для питного лікування і ванн при захворюваннях органів травлення і серцево-судинної системи, а також при недокрів’ї та гінекологічних захворюваннях.

Середня температура січня складає від -5 до -7°С, липня - від 14 до 18°С. Сніговий покрив сталий, триває, в середньому, з грудня до кінця березня – початку квітня.

В околицях села Пилипець знаходиться три бугельних витяги:

Опис:
Витяг «Боржавські полонини» (виробництво Doppelmayr) розташовано на північному схилі гори Гимба (1497 м.) біля її підніжжя. На сьогоднішній день це найдовший швидкісний бугельний витяг в українських Карпатах з двомісними бугелями. Його довжина 1500м., перепад висот між нижньою та верхньою станціями складає 402 м, швидкість підйому 3,2 м/с. Витяг за 7,5 хв доставляє гірськолижників до верхньої станції, розташованої на висоті 1163 м. над рівнем моря. Середній кут нахилу траси – 15°, максимальний – 26°, пропускна здатність витягу – 600 чол./год.

Доїзд до курорту:
Село Пилипець розташоване на віддалі 135 км. від м. Ужгород, 190 км. від м. Львів та 90 км. від смт. Сколе.
Залізничний транспорт: доїзд до станції Воловець, що знаходиться на лінії Київ-Чоп (Львів-Мукачево). З Воловця в напрямку с. Пилипець (15 км.) курсують маршрутні таксі та рейсові автобуси Воловець-Міжгір’я.
Автомобільний транспорт: доїзд по трасі Київ-Ужгород до с. Нижні Ворота (до КПП ДАІ), де необхідно здійснити поворот на дорогу Нижні Ворота – Воловець – Міжгір’я.

Подобовець

До гірськолижного курорту Подобовець Міжгірського району можна дістатися від залізничної станції Воловець на автобусі чи таксі (12 км). Село розташовано на високогір´ї, в закарпатському регіоні. Примхлива зима починається у грудні, а закінчитися може у лютому або, у сніжний та вдалий сезон, у березні.

Санні, кінні та піші прогулянки, катання на сноуборді чи гірських лижах, неперевершена краса гірських пейзажів, не зіпсованих урбаністичними елементами, – ось заради чого туристи їдуть до Подобовця. Зупинитися у Подобовці можна в готелях різного рівня обслуговування та цін, у невеличких садибах чи в приватному секторі.

Біля Подобовця знаходиться добре знаний туристами водоспад Шипіт, гори Великий Верх (1599 м), Стой (1678 м), Гимба (1497 м), Жид Магура (1517 м) і хребет Боржави. А в самому Подобовці стоїть двозрубна Миколаївська церква, зведена у 1785 році і розписний хрест (1903 р.).

Три бугільних витяги транспортують бажаючих покататися довгими та крутими подобовецькими гірськолижними трасами. Є цілина, є й прості схили для новачків та дітей. Особливе місце відводиться «трубам» Подобовця – своєрідним тунелям через ліски на схилах, ніби накритих лапатим гіллям дерев. А піднявшись на гору можна спуститися до Пилипця іншим схилом.

Рахів

Гуцульський Париж, зелена казка – так називають Рахів, мальовниче місто Закарпаття з багатою історією, що починається у XV ст. Простягнене на висоті від 400 до 1000 метрів над рівнем моря в улоговині на р. Тиса, воно є найвищим гірським містом України. Між вулицями навіть зафіксовано перепади до 600 м.

Розташування між гірськими хребтами – Привододільні Горгани на півночі, Свидовець на заході, Чорногірський хребет на північному сході та Рахівські гори на півдні – ідеальне для активного відпочинку на лижах чи в походах. Найвища гора України – Говерла (2061 м) – мовчазний супутник Рахова.

Гори зі своєю особливою атмосферою, чисте повітря, мінеральні джерела з лікувальною водою, густі ліси заповідника – все це створює неповторні умови як для зимового, так і для літнього відпочинку. Бази відпочинку й санаторії, турбази, приватні котеджі зустрічають гостей міста, які приїжджають насолодитися карпатською величчю. До туристичної інфраструктури також належать колиби, ресторани, затишні маленькі кав´ярні, сто та азс для мандрівників «на колесах» та, звичайно ж, витяги й схили для катання на гірських лижах чи сноуборді.

Поруч із Раховом, на автостраді до Ужгорода, біля с. Ділове, знаходиться географічний центр Європи. Про це свідчить геодезичний знак, встановлений у 1887 році та сучасна стела. Карпатський біосферний заповідник, створений у 1967 році, запрошує на екскурсії до форелевого господарства, на походи екотуристичними маршрутами. А національний колорит, з яким святкують проводи на полонину, збирає туристів у перший тиждень літа; на початку осені – Гуцульський фестиваль бринзи, на якому можна і побачити процес виготовлення, і скуштувати справжньої овечої бринзи. Також варто відвідати єдиний в Європі музей екології гір Карпатського біосферного заповідника та костел св. Іоанна Непомуки.